З досвіду роботи вчителя історії
Урбанської Л.Є.
« Школа повинна дати
те, чого треба життю.»
М.С. Грушевський.
Педагогічна проблема , над якою я працюю -« Шляхи підвищення
ефективності сучасного уроку історії ».
Вважаю:
Що
сучасний урок історії неможливий без
оптимального навчального навантаження, і виконання диференційованих завдань.
Створення комфортних умов навчання, де кожен учень відчує свою успішність,
інтелектуальну спроможність.
Переконана:
Що
успіх – це виснажлива праця, радість творення,
наполегливість
у досягненні мети, підтримка колег і рідних
Навчальний
предмет історія переживає сьогодні один з найцікавіших етапів у своєму
розвитку, бо формується концепція історичної освіти в Україні. Мета її —
пробудити національну і духовну свідомість дитини, виховати людину , яка вміє
самостійно мислити, людину, яка зможе
зробити свій внесок у розвиток
суспільства і держави та буде
озброєна необхідними для цього знаннями, вміннями. Саме тому я усвідомила
необхідність застосування при викладанні історії таких форм і методів, які б розвивали творчість учнів,
створювали атмосферу розкутості, емоційного
піднесення, щоб учні уміли приймати рішення та робили свій вибір,
відчували себе громадянами цілого світу, завжди працювали якісно, вміли співпрацювати з іншими людьми і були
свідомими того, що існують різні цінності.
Цих якостей майбутнім громадянам можна набути через застосування
на уроках ефективних технологій сучасного уроку історії. .Впевнена, що все тут залежить саме від
вчителя, тому великого значення надаю серйозній підготовці до уроку та
інтенсивній роботі під час уроку,
планую навчально – виховний процес,
створюю сприятливі умови для досягнення
поставленої мети, стараюсь знайти
контакт з учнями, організовую їх
на самостійну роботу з історичними документами.
Відпрацьовую
ефективні технології сучасного уроку історії. Впроваджую лекційно - семінарські
системи навчання. Навчальний матеріал теми подаю великими блоками за формою
шкільної лекції і завдяки цьому більше часу
відвожу на уроки, на яких учні мають можливість поглиблено вивчати новий
матеріал теми. Це уроки семінари, практикуми, конференції, бінарні уроки, уроки
- портрети, уроки - дискусії, на яких поглиблюються і узагальнюються знання учнів , розвиваються навики та вміння
практичної роботи з історичними документами, джерелами. Кожна тема закінчується
уроками узагальнення і корекції знань, на яких поєдную перевірку якості
засвоєння знань учнів з корекцією прогалин
в їх знаннях і підвожу учнів
до підсумкового уроку контролю
навчальних досягнень учнів історії -
тематичного оцінювання.
Спонукати учнів до аналізу самостійної оцінки, критично оцінювати факти,
події допомагає проблемний підхід до навчання.В ході проблемного навчання я поєдную фронтальні, групові,
індивідуальні форми навчальної
діяльності учнів, які зорієнтовані на розвиток особистості, багато мислення
учнів.
Розроблена
система тематичних проблемних завдань до уроків в 8 - 11 класів. ,окремі з них
розв’язуються протягом вивчення цілої теми.
8 - ий клас, історія України.
До теми
« Українські землі в другій половині ХХ11
ст.».
Чим можна пояснити зміну політичної орієнтації гетьмана Івана Виговського?.
- Чи можна Юрія Хмельницького вважати достойним сином великого
батька? - Андрусівське перемир’я: тактичний чи політичний хід? До теми «
Українські землі наприкінці ХVII - початку ХVII ст.» - Чи була за гетьманування Івана Мазепи можливість
України визволитися із під московського гніту? Чому?
- Чому Конституцію Пилипа Орлика вважають першою демократичною
конституцією Західної Європи? - Чи
можна Івана Мазепу поставити в один ряд з Богданом Хмельницьким? Ваші: за і
проти.
Систематично
проводжу словникову роботу працюю
над основними поняттями.
У
практиці велику роль приділяю схематичній наочності, яка допомагає виділити
головну думку.
Велику
увагу надаю міжпредметним зв’язкам:
українська література та історія, зарубіжна література, географія
Використовую
по можливості комп’ютерні технології
.Розробила навчальні проекти: урок - презентацію : « Людина серед людей», « Країни Західної Європи наприкінці ХХ -
початку ХХ1 століття »
До
нестандартного уроку готуюсь заздалегідь. Передусім вибираю найбільш активних, ініціативних,
добре підготовлених з теми учнів. Якщо
це нова тема, то даю їм опрацювати
матеріал самостійно, при цьому надаю
консультації. .
Значну увагу в роботі приділяю підготовці і проведенню такого
типу уроків, як урок – семінар, урок - диспут, дослідницьких уроків.
Урок – семінар проводжу після 2 -4 уроків –
лекцій або при вивченні нового матеріалу, який відсутній у підручнику. Наприклад, в 10класі у темі
«Україна в боротьбі за збереження
державної незалежності 1918 -1920 роках » в шкільному підручнику не передбачена тема «Наш край
у 1917 -1920 роках », тому пропоную провести урок у вигляді семінару.
Допомагаю учням підготувати відповіді на
всі питання з подальшим оформленням у
вигляді виступу, тез, таблиць
Клас поділяю
на чотири групи – «доповідачі », «рецензенти », «хроністи », «журналісти
». Кожен член групи бере участь у
виступах. Регламентую урок – семінару.
На 1 – етапі «доповідач» виступає з повідомленням ,на 2- етапі « рецензент»робить рецензію
відповіді, доповнює її ,на 3 – етапі «хроніст » складає таблицю подій за роками на основі цих виступів , на 4 – етапі «журналіст »на
основі виступів своїх попередників
ставить запитання для всіх учнів
класу. Все знову
повторюється до тих пір, доки не
вичерпаються питання плану семінарського заняття. На 5 –
етапі роблю підсумок уроку, оцінюю знання учнів і повідомляю домашнє завдання.
Збуджують інтерес
до знань, пошуку, вільний вислів думки
дослідницькі
уроки. За два тижні до уроку оголошую тему уроку і
даю кільком учням опрацювати різні за точками зору публікації, що розкривають по – різному
одну й ту саму тему. Кожен із цих учнів
виступає в класі перед своїми товаришами, називаючи джерело та час виходу
його у світ. Решту учнів поділяю на групи, кожна з яких має власне
завдання. Другу частину уроку проводимо у формі «Письмових
дебатів» що вимагає від учнів дослідницьких навичок, адже
тему для « дебатів» також
необхідно дослідити, використовуючи різні підходи, що існують в історичній
науковій літературі. Всі учні класу включаються
в роботу на уроці, пасивних
немає. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними
поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку.
Наприклад, під час вивчення
теми « Голод 1946 – 1947р.р.,.
Матеріальне становище населення » існують розбіжності щодо цих подій, тому я пропоную учням дослідити причини, масштаби, наслідки голоду. Дослідити схожість і відмінність голодоморів
в радянській Україні.
Задум нестандартного уроку, використання
творчих завдань може бути успішно реалізований лише в тому випадку, якщо цю ідею позитивно
сприймають учні .Вибір різновиду уроку залежить
від характеру досліджуваного матеріалу, змісту уроку, його мети і типу,
від тих завдань, які учні виконують заздалегідь. Адже учні повинні читати додаткову
літературу з теми, якої нерідко у бібліотеці нашого ліцею немає. Тому усі
проблеми при підготовці й проведенні цих уроків лягають на плечі учителя.
Використовую. деякі правила участі в
нестандартних уроках:
1. Знайти
посильну роботу всім, навіть найслабшим учням .підтримувати
ініціативу учнів, їхні пропозиції
стосовно змісту етапів уроку.
2.Брати участь у дидактичній грі – у ролі
ведучого, одного з
персонажів, членів журі
3.Не ставити бали, крім високих,
заохочувальних у 8 класі, у 10-11 класах
дотримуватися більш суворого підходу. .
4.Заохочувати почуття гумору учнів і самому
виявляти його.
Для учнів.
1.Готуватися до уроку якнайкраще.
2.Свою думку доводити, обґрунтувати,
аргументувати.
3.Не дорікати однокласника зі своєї групи, що
припустився помилки,
краще допомогти йому виправитися.
Висновок
. Без творчого
вчителя не може бути ні нової школи, ні нового суспільства.